У Навроцького створення Українського пантеону назвали "етапом ескалації"

У канцелярії президента Польщі заявили, що законопроєкт про Національний пантеон є продовженням "ескалаційних дій" української влади.

Про це повідомив речник президента Польщі Рафал Лешкевич.

"Ці дії демонструють, що президент Навроцький мав рацію, сформулювавши справу саме так — оголосивши про отримання ордена Білого Орла, і зрештою позбавивши його цієї найвищої польської відзнаки. Як свідчить хвиля критики, яку він отримав від влади, яка тепер визнає його правоту, жорсткий підхід Навроцького до польських питань є виправданим", — йдеться у дописі Рафала Лешкевича.

1 липня Верховна Рада проголосувала за створення Українського національного пантеону. Законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон" був внесений до Парламенту Президентом України Володимиром Зеленським на День Конституції України. Президентську ініціативу підтримали 287 народних депутатів.

Нагадаємо, дипломатична напруженість між країнами посилилася після того, як увечері 19 червня Президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди — ордена Білого Орла. Причиною такого кроку стало присвоєння одному з українських військових підрозділів імені героїв УПА. 

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.