У Саксонії заборонили пам’ятні таблички жертвам нацизму на вулицях

Місто Гайденау в Східній Німеччині відмовилося від встановлення "каменів пам’яті" для вшанування жертв нацизму на тротуарах.

Про це повідомляє Spiegel.

Відповідну пропозицію депутатів міської ради від "АдН" і ХДС ухвалили 24 вересня. Представники обох партій закликали надалі відмовлятися від встановлення "каменів пам'яті" у громадському просторі вулиць і тротуарів.

У заяві йдеться, що багато мешканців міста та родичів жертв вважають таку форму вшанування жертв націонал-соціалізму недоречною. Натомість пропонується проводити заходи пам'яті переважно на північному кладовищі міста, "щоб унеможливити безпосереднє наступання на меморіальні елементи".

"Камені спотикання" (Stolpersteine) - невеликі меморіальні бетонні кубики з латунною табличкою, є важливою частиною німецької культури вшанування пам'яті жертв Голокосту. 

У Гайденау перший камінь встановили біля ратуші у 2021 році на пам'ять про першого мера міста Пауля Ґреґера. Після приходу нацистів до влади його усунули з посади, заарештували в червні 1933 року та відправили до концтабору Гонштайн, де він зазнав жорстокого поводження. Інші камені присвячені членам єврейської родини Райнерів і були встановлені з ініціативи учнів.

 

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.