Під час ворожого обстрілу знищили меморіал жертвам Голокосту на Сумщині

Внаслідок ворожої атаки по Білопіллю в Сумській області знищено меморіал жертвам Голокосту.

Про це повідомив головний рабин України Моше Реувен Асман.

Росіяни атакували центр Білопілля авіабомбою одразу після Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, який відзначали 27 січня. Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки та знищено меморіал пам'яті.

"Поруч зазнала пошкоджень й стара будівля колишнього єврейського гетто, який влаштували гітлерівські нацисти. Це вже не перший, навіть не десятий випадок, коли армія росії "денацифікувала" меморіал присвячений жертва Голокосту чи єврейське кладовище", — розповів Моше Реувен Асман.

Унаслідок атаки загинув 35-річний житель, ще 11 осіб було травмовано.

Монумент жертвам Голокосту у Білопіллі було відкрито у 2021 році. Об'єднана єврейська община України разом з Білопільською міською радою отримали дозвіл на відбудову пам'ятного знаку, як тільки це дозволить ситуація з безпекою.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.