Під час ворожого обстрілу знищили меморіал жертвам Голокосту на Сумщині

Внаслідок ворожої атаки по Білопіллю в Сумській області знищено меморіал жертвам Голокосту.

Про це повідомив головний рабин України Моше Реувен Асман.

Росіяни атакували центр Білопілля авіабомбою одразу після Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, який відзначали 27 січня. Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки та знищено меморіал пам'яті.

"Поруч зазнала пошкоджень й стара будівля колишнього єврейського гетто, який влаштували гітлерівські нацисти. Це вже не перший, навіть не десятий випадок, коли армія росії "денацифікувала" меморіал присвячений жертва Голокосту чи єврейське кладовище", — розповів Моше Реувен Асман.

Унаслідок атаки загинув 35-річний житель, ще 11 осіб було травмовано.

Монумент жертвам Голокосту у Білопіллі було відкрито у 2021 році. Об'єднана єврейська община України разом з Білопільською міською радою отримали дозвіл на відбудову пам'ятного знаку, як тільки це дозволить ситуація з безпекою.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.