АНОНС: Зустріч із дослідником ірландського руху за незалежність Джоном Коннорсом

У Музеї війни відбудеться зустріч із Джоном Коннорсом, дослідником ірландського руху за незалежність, автором історичних праць і публіцистом, який послідовно привертає увагу міжнародної спільноти до гуманітарних наслідків російсько-української війни.

Особливе місце в його діяльності посідає документування російської агресії та збереження свідчень про пережите українцями. Від 2023 року Джон Коннорс здійснив шість культурних і гуманітарних поїздок до України, він є автором трьох книжок, присвячених російсько-українській війні:

- "Маріуполь. Місто горя і страху" ('Mariupol: A City Named Grief and Fear');

- "Щоденник Катерини Савенко – останні дні Маріуполя" ('The Diary of Kateryna Savenko – The Dying Days of Mariupol');

- "Незламний Державний податковий університет Ірпеня" ('The Unbreakable State Tax University of Irpin').

Джон Коннорс підтримує українських біженців в Ірландії, публічно виступає проти зменшення державної допомоги українцям та родинам, які їх приймають. У рідному місті він організовує просвітницькі заходи, присвячені російсько-українській війні, та культурні події для українців, які знайшли прихисток в Ірландії.

Під час зустрічі говоритимуть про досвід роботи ірландського дослідника з українською тематикою, документування подій війни, гуманітарну підтримку України та роль громадської ініціативи у формуванні міжнародної солідарності.

Коли: 12 листопада 2026 року, 15:00

Де: Головний корпус Музею війни

Вхід вільний.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.