АНОНС: Зустріч-бесіда "Добре, я буду проти вас". Як Українська Гельсінська група протистояла радянському левіафану

4 листопада у Києві відбудеться зустріч присвячена 50-річчю заснування Української Гельсінської групи.

Українська Гельсінська група постала в один із найскладніших періодів для українського національно-демократичного руху — після хвилі масових арештів 1972–1973 років, коли багатьох представників української інтелігенції було ув'язнено, а атмосфера страху й безнадії здавалася нездоланною.

УГГ стала прикладом громадянської мужності та принциповості. Її учасники відкрито заявили про необхідність дотримання прав людини, спираючись на міжнародні зобов'язання, які взяв на себе Радянський Союз, підписавши Гельсінські угоди 1975 року.

Як виникла Українська Гельсінська група? Хто стояв біля її витоків? Як її учасникам вдавалося протистояти репресивній радянській системі? Яке значення їхня діяльність мала для українського правозахисного руху та відновлення незалежності України?

Запрошуємо поговорити про це з дослідниками історії українського дисидентського руху та безпосередніми учасниками Української Гельсінської групи. Це нагода почути живі свідчення очевидців, дізнатися більше про маловідомі сторінки історії та осмислити досвід людей, які відстоювали людську гідність, свободу й право України на майбутнє.

Учасники розмови:

Йосиф Зісельс — учасник Української Гельсінської групи, правозахисник, колишній політв'язень.

Олесь Шевченко — учасник українського дисидентського руху, колишній політв'язень.

Олександр Павліченко — виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Ніна Лапчинська — дослідниця, членкиня Регіональної комісії з реабілітації в Києві.

Модераторка: Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.

Захід відбувається за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключно відповідальністю Центру громадянських свобод і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.

Коли: 4 листопада, з 17:30 до 20:00

Де: Київ, центр міста — приміщення в укритті та з генератором (точну адресу повідомимо зареєстрованим учасникам і учасницям)

Реєстрація за посиланням. 

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.