Спецпроект

"Галічанська" влада ігнорує наказ Табачника

Ініціативу "регіонального" міністра освіти підлеглі "регіонала" Горбаля проігнорували. Діти будуть і далі грати в повстанців-бандерівців, а не в ігри радянських піонерів

«Охочі хай бавляться в «Зарніцу», а ми будемо далі тут проводити «Сурми звитяги» і Свято героїв», - заявив під час брифінгу за підсумками наради з питань розвитку освітньої галузі Львівської області перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків.

Як повідомляє Захід.нет, чиновник повідомив - "Ми домовилися, що жодних змін в цьому бути не може. Охочі хай бавляться в "Зарніцу", а нас ніхто не заставляє цього робити. Ми про це поговорили, усі спокійні і ми далі працюємо у тому режимі, в якому працювали".

Раніше міністр освіти та науки Дмитро Табачник висловив намір замінити львівський фестиваль "Сурми звитяги", присвячений, зокрема, популяризації теми Української повстанської армії (УПА), радянською військово-патріотичною грою "Зарніца".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.