Спецпроект

Росія приватизує... князя Рюрика

Де відбудуться урочистості з нагоди 1150-ліття російської державності? Претендентів - три. Києва, слава Богу, серед них немає)

Представники російської громадськості та депутати Державної Думи РФ "озаботились" цікавим історичним питанням - звідки саме прибув у місто Стара Ладога варязький князь Рюрик? Для з'ясування буде скликано спеціальну наукову конференцію. Про це заявила Людмила Губчевська, директор історико-архітектурного музея-заповідника.

Річ у тім, що віднедавна історики, при сприянні Кремля, активно просувають ідею Старої Ладоги, що нині є райцентром у Ленінградській області, як "древньої столиці Русі". Київ, який опинився поза кордонами сучасної Росії, на цю роль підходить не дуже. Задіяно чималі сили та ресурси, щоб довести співгромадянам віднайдення нової столиці.

Раніше "Общественная палата" Ленінградської області звернулась до вищої влади з закликом провести урочистості з нагоди 1150-річчя російської державності саме в Старій Ладозі. На думку археолога Анатолія Кірпічнікова, який посилається на "Повість минулих літ", саме в Ладогу в 862 році прибув князь Рюрик. 

На славу "столиці Древньої Руси" висунули претензії також російські міста Великий Новгород та Ростов Великий.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.