Спецпроект

День окупації по-татарськи

Молоді поволзькі націоналісти кличуть неросійські народи Росії разом відзначити 15 жовтня - "День пам'яті захисників Казані", котрі полягли під час нападу військ царя Івана Грозного.

Ідея відзначати подвиг тих, прийняв мученицьку смерть, захищаючи Казань 1552 року, належить казанському студентству, об'єднаному у Всесвітній форум татарської молоді та Рух нового покоління «Узебез» («Ми самі»), а також Всетатарському громадському центру ім. Марата Мулюкова.

«Невже зараз нам треба опинитися на краю прірви, щоб згадати свою історію і усвідомити її важливість? У нас татар День Пам'яті повинен бути днем загальної жалоби і в календарі має офіційно відображатися як День Пам'яті», - заявляють активісти.

Ось вже 20 років татарська інтелігенція і лідери національних громадських організацій вимагають від влади Татарстану зведення монументального комплексу предкам, які "полягли смертю шахідів" при взятті Казані 1552 року, на площі - під мечеттю Кул Шаріф.

«Хто ж повинен увічнити пам'ять воїнів? У той же час у московському Кремлі придумали і організували піар-акцію, так звану «Куликовську битву». Стверджуючи, що це битва, є «переломним моментом у великоруській історії» тим самим, принижуючи тюркські народи і нас, казанських татар» - йдеться в зверненні.

Сайт "Уграїна" пише, що до участі в меморіальних заходах запрошено не тільки татар, а й великорусів, башкир, чувашів, марі, ерзян, удмуртів тощо.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.