Спецпроект

Виставка про євреїв, поляків і націоналістів доїхала до Севастополя

Нардеп від Партії регіонів Вадим Колесніченко продовжує збурювати своїх російськомовних виборців сумнівними фактами та висновками.

Документальна фотовиставка "Украинские праведники. "Волынская резня": жертвы ОУН-УПА" після Києва, Миколаєва, Луганська, Одеси, Запоріжжя відтепер експонується у Севастополі.

За повідомленням сайту руху "Русскоязычная Украина", на виставці представлені копії документів, які "обгрунтовано доводять факти геноциду і злочинів проти людяності, скоєні ОУН-УПА проти українського, польського, єврейського, російського та ромського народів". 

Організатори, зокрема польське "Товариство увічнення пам'яті жертв злочинів українських націоналістів", планують показати 61 планшет з матеріалами виставки ще у кількох містах України, зокрема Львові та Луцьку.

8 квітня 2010 р. київська презентація виставки була зірвана представниками ВО "Свобода", які прийшли висловити протест щодо "антиукраїнської провокації" і встигли знищити частину експонатів, відтак міліція затримала 12 "протестантів".

Напередодні аташе з питань науки і культури посольства Польщі в Україні Оля Гнатюк прокоментувала, що посольство не має жодного відношення до організації заходу: "Не можна все без розбору вкидати під таке гасло "Волинська різанина" просто заради цього слова "різанина". Це робиться задля того, щоб викликати гострі емоції".

У травні цього року Рівненська обласна Рада заборонила проведення виставки в обласному центрі, оскільки та "дискредитує національно-визвольний рух, компрометує учасників українських визвольних змагань і містить чимало викривлень і неточностей".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.