Спецпроект

Чи убивав Березовський російського тележурналіста?

Засуджений на 20 років за організацію убивства депутата Державної Думи РФ Галини Старовойтової Юрій Колчин дав показання слідству, де зокрема розповів про роль бізнесмена Бориса Березовського в убивстві журналіста та телеменеджера Владислава Лістьєва. Резонансний злочин стався ще 1 березня 1995 року, але слідство так і не змогло з'ясувати, хто замовив і хто застрелив гендиректора «ОРТ».

Як стало відомо виданню «Фонтанка.ру», слідча бригада МВС, яка розслідує діяльність «Тамбовського» організованого злочинного угруповання, зацікавилась Колчиним, який відбуває покарання. Відтак його етапували до Москви для продовження допитів.

Журналісти пишуть, що в одній з бесід Колчин розповів, що один із акціонерів «Общественного Российского Телевидения» Борис Березовський нібито був замовником злочину відносно Лістьєва і саме він звернувся до безпосередніх убивць через кримінального авторитета Костянтина Яковлєва на прізвисько «Могила».

Сам Березовський, який проживає в Лондоні і має статус політичного біженця, назвав слова Колчина «маячнею» та «ідіотизмом». Він сказав, що має свою версію, хто саме замовив вбивство популярного телеведучого, але не розповів про неї.

Раніше, нагадує Lenta.ru, прізвище опального олігарха звучало в контексті цієї справи. Зокрема, саме Березовського називав замовником американський журналіст Пол Хлєбніков (так само розстріляний у Москві як і Лістьєв).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.