Спецпроект

"Солідарність" на вулиці Мазепи

За іронією долі, демонтаж комуністичної системи розпочали працівники закладу імені Леніна - вождя радянських комуністів, який у теорії обіцяв людям свободу та добробут, а на практиці запровадив терор, довів країну до злиднів та неволі.

У приміщенні Київської міської галереї «Лавра» (вул. Лаврська, 1/І.Мазепи, 17) триває документальна виставка "Шляхи до свободи: через "Солідарність" до Європи з нагоди 30-річчя Незалежної Профспілки "Солідарність".  

На території Ґданської судноверфі ім. Леніна у Ґданську у серпні 1980 року народилась «Солідарність» - суспільно-політичний рух, який дав польському суспільству надію на здійснення мрій про незалежність.

18 днів страйку завершились 31 серпня, коли було підписано порозуміння між страйкарями та владою. Воно стало символічною датою початку кінця комунізму у Європі.

Ці події стали початком процесу краху комунізму у багатьох країнах. За іронією долі, демонтаж комуністичної системи розпочали працівники закладу імені Леніна - вождя радянських комуністів, який у теорії обіцяв людям свободу та добробут, а на практиці запровадив терор, довів країну до злиднів та неволі.

Виставка «Шляхи до свободи» розповідає про людей, які намагались втілити в життя мрії про незалежність поляків, що живуть у Польській Народній Республіці. Ця виставка присвячується усім їм. За рішенням Ялтинської конференції 1945 року було ліквідовано Другу Річпосполиту, а керівництво нової держави практично віддали Сталіну. Хоча Західна Європа визнала Ялтинський договір, Польща ніколи з ним не погодилась. Після війни, суспільство багато разів демонструвало свою любов до свободи.

Роки 1956, 1966, 1968, 1970, 1976, 1979, 1980, 1988 - це основні дати, що стали сходинками на польському шляху до свободи. Без розуміння цих моментів в історії незалежності не можна зрозуміти феномену, яким стала «Солідарність» 1980 року.

Виставка працює до 30 жовтня 2010 року. Вівторок-неділя 11:00-19:00

Огляд виставки з екскурсоводом: середа-п'ятниця 14:00-17:00, вівторок, субота, неділя 12:00-15:00

Замовлення екскурсій за тел.: 288-03-04

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.