Спецпроект

Хакер знищив архів молдавського спорту за 100 років

У результаті атаки стерто базу даних історії спортивних змагань в Молдові, починаючи з 1999 року, а також фото- та відеоматеріали про історію молдавського спорту за останні 100 років.

Генеральна прокуратура Молдови затримала 23-річного хакера з Кишинева, який атакував два спортивні сайти www.sports.md і www.fcolimpia.md, знищивши їх дані на серверах, повідомляє Корреспондент.

У результаті атаки, що сталася 8 жовтня, стерто базу даних історії і статистики спортивних змагань в Молдові, починаючи з 1999 року, а також фото- та відеоматеріали про історію молдавського спорту за останні 100 років, повідомив на прес-конференції начальник відділу інформаційних технологій Генпрокуратури Молдови В'ячеслав Солтан.

За його словами, також знищені особисті дані співробітників, клієнтів і власників сайтів, поштові скриньки, рахунки і паролі доступу до сайтів. За заявами власників сайтів, матеріальний збиток оцінюється у 1,7 млн. леїв (близько 150 тисяч доларів).

Хакера знайшли за допомогою IP-адреси комп'ютера. Ним виявився колишній адміністратор сайтів, незадоволений своїм звільненням і затримкою зарплати за кілька місяців.

Якщо провина чоловіка в порушенні інформаційної системи буде доведена, йому загрожує позбавлення волі на 3-5 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.