Спецпроект

Свято галицької незалежності у Львові

З 30 жовтня по 4 листопада у Львові триває відзначення 92-ї річниці з дня створення Західноукраїнської Народної Республіки.

Програма заходів передбачає реконструкцію подій осені 1918 року, флеш-моб на площі Ринок і перепоховання на Личаківському цвинтарі родини Ребетів. 1 листопада біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст. Про це повідомив сайту Zaxid.net заступник львівського міського голови з гуманітарних питань Василь Косів.

Так, в межах заходів з відзначення річниці створення ЗУНР 30 жовтня відбудеться відтворення подій 1918 року у центральній частині міста за участі пластунів.

1 листопада о 7:00 на Львівській ратуші відбудеться традиційне підняття українського прапора, а біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст.

Також на 1 листопада заплановано проведення флеш-мобу на площі Ринок - побудова живого напису «ЗУНР» та «1918» на південній і західній частині площі відповідно. Вшанування пам'яті героїв Листопадового Чину продовжиться традиційним живим ланцюгом по однойменній вулиці, а потім відбудеться вимарш пластунів від пам'ятника Івану Франку до Личаківського кладовища.

Як повідомив заступник голови товариства «Пам'ять» Тарас Павлишин, 4 листопада з 15:00 до 16:30 у лісопарку довкола Цитаделі відтворюватимуть військово-історичне дійство - бій за Цитадель між Січовими Стрільцями та польським військом. При цьому буде задіяна зброя і одяг 1918 року.

Окрім цього, Василь Косів повідомив, що до 92-ї річниці від створення ЗУНР міською владою підготовано наклад листівок - факсимільних копій тих листівок, що роздавалися львів'янам 1 листопада і у яких мешканців міста повідомлялося про створення ЗУНР. Їх львів'янам роздаватимуть впродовж декількох днів.

30 жовтня на Личаківському цвинтарі відбулося перепоховання Лева Ребета, який був членом Головної Визвольної Ради і одним із головних ідеологів створення ЗУНР (Ребета було вбито у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським за два роки до вбивства Степана Бандери), і його дружини. Василь Косів зазначив, що перепоховання відбулося за ініціативи родини Ребетів.

Також на 1 листопада о 18:30 у Львівському будинку органної та камерної музики планується проведення концерту, присвяченого річниці смерті митрополита Андрея Шептицького. Як наголосив В. Косів, день смерті Митрополита є днем його народження для Неба, тому йдеться про дуже урочисту подію.

Західноукраїнська Народна Республіка (скорочено - ЗУНР; до 13 листопада 1918 року - Українська Держава) була проголошена 19 жовтня 1918 року у Львові. 1 листопада, в результаті Першолистопадового повстання, ЗУНР взяла контроль над більшістю територій, на які претендувала. 22 січня 1919 року формально об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західні області Української Народної Республіки (ЗО УНР), що, однак не мало практичних наслідків.

Проголошення незалежності ЗУНР викликало крайнє невдоволення Польщі, яка також претендувала на ці землі, що вилилося в польсько-українську війну 1918-1919 років, яка завершилася цілковитою поразкою українців і виїздом уряду ЗУНР в еміграцію.


Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.