Спецпроект

Анонс: "Пам'ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику"

3-4 листопада в Києві проходитиме міжнародна історична конференція "Пам'ять як поле змагань у польсько-російсько-українському трикутнику". Організатори - часописи "Україна модерна" та "Ab Imperio" за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Посольства Польщі в Україні.

Оргкомітет вважає, що "у "пост-історичному світі" істориків щоразу частіше залучають до вирішення державних завдань як членів міжурядових комісій з "важких питань", авторів шкільних підручників чи працівників Інститутів національної пам'яті. Засада "двосторонності" таких комісій у нашій частині Європи нерідко усуває в тінь ту то в польсько-російському, чи російсько-українському, чи українсько-польському діалозі завжди є третій НЕзайвий". 

До участі запрошені провідні історики України, Росії, Польщі - Ярослав Грицак, Андрій Портнов, Володимир Маслійчук, Максим Гон, Томаш Стриєк, Гжегож Мотика, Анджей Новак, Ілля Герасімов, Андрей Тихоміров, Ірина Щербакова тощо.

Конференція відбудеться у Київському Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57, зали «Молодіжна» та «Велика вітальня»). Початок - 3 листопада о 17.00.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.