Спецпроект

Візит чиновників ЮНЕСКО супроводжувався бійкою

Охорона Лаври не пустила телеканали до міжнародних експертів, а Нацкомісія у справах ЮНЕСКО сплутала скандального забудовника з громадськістю?

Сьогодні в приміщенні Держкультспадщини відбулася зустріч Франческо Бандаріна, директора Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з представниками громадських ініціатив , котрі борються за збереження культурно-історичної спадщини Києва.

Зустріч відбувалась у приміщенні Держкультспадщини, що знаходиться на території Лаври. Охорона Лаври не пустила на територію заповідника журналістів провідних телеканалів, посилаючись на наказ керівництва заповідника.

Також туди не потрапили ряд активістів, які борються з незаконними забудовами у буферних зонах Софії та Лаври. На воротах навіть відбулось фізичне протистояння активістів з охороною.

Під час зустрічі представники громадськості представили пану Бандаріну існуючі проблеми з забудовою буферної зони Софії та Лаври, а також передали звернення до ЮНЕСКО з переліком проблемних забудов в буферних зонах, фотоматеріали тощо.

Багатьох учасників зустрічі експертів ЮНЕСКО з громадськістю здивувала присутність там представника компанії-забудовника "Інвестиційного-Будівельна Група" (ІБГ) Костянтина  Дуброва, повідомляє громадянська ініціатива "Збережи Старий Київ".

ІБГ відома своїм скандальним будівництвом на вулиці Гончара 17-23, у двох кроках од Софійського собору, на території буферної зони Софійського заповідника. В планах компанії - звести будівлю значну вищу за сам собор.

Активісти ЗСК повідомляють, що на зустрічі також був присутній представник партії "Молода Україна" Ярослав Черних.

Черних та Дубров зробили невдалу спробу видати себе за представників громадськості, а також звинуватити присутніх активістів у проплаченості їхніх протестів.

Оскільки організаторами зустрічі виступили Нацкомісія з питань ЮНЕСКО, а також Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник і формуванням списку запрошених займаються саме вони, то виникає підозра, що українські чиновники лобіюють інтереси забудовника буферної зони Софії, зазначає ЗСК.

Бандарін повідомив, що наступного тижня в Києві перебуватиме моніторингова місія експертів ЮНЕСКО, котра збиратиме дані для підготовки звіту про стан забудови історичного центру Києва.

Директор Центру всесвітньої спадщини заявив, що ЮНЕСКО є міжнародною організацією, яка може давати лише рекомендації та своє бачення щодо питань збереження культурної спадщини, проте для безпосереднього вирішення проблем треба злагоджена робота влади конкретної країни та місцевої громадськості.

Банадрін підкреслив, що ЮНЕСКО має своє бачення і, на його переконання, деякі будівництва в історичному центрі Києва виходять за межі прийнятного. Зокрема - готель "Хаятт" на Софійській площі.

Експерт визнав, що ЮНЕСКО треба було втрутитися раніше, щоб посприяти зупиненню цього будівництва.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.