Спецпроект

Все, що залишилось від "Титаніка", покажуть у Лондоні

Артефакти "Титаніка" в кількості більше 300 примірників виставлені на новій виставці, яка відкривається завтра.

Підняті з глибин Атлантичного океану залишки лайнера "Титанік", який затонув 15 квітня 1912 після зіткнення з айсбергом і, що призвів до загибелі більш ніж 1500 людей, можна буде побачити в O2 Bubble в столиці Британії.

Портал tsn.ua пише, що виставка "Артефакти  "Титаніка" стала найбільшим заходом за всю історію музею. На величезній площі, відведеній під експозицію, відвідувачі ознайомляться з усіма артефактами, піднятими дослідниками на поверхню в різні роки.

Тут докладно розповідається про життя на борту затонулого лайнера до катастрофи і про те, як судно Carpathia виявило та доставило на берег перші артефакти із затонулого "Титаніка". Представлена також технічна сторона дизайну і загибелі корабля, а також наочно показані заходи, які були проведені для встановлення точної причини трагедії.

Організатором виставки є RMS Titanic - єдина в світі компанія, яка має право на вилучення останків "Титаніка" із дна Атлантичного океану. Фахівці цієї організації витягли на берег уже близько 5 000 предметів.

В травні цього року в будинку для людей похилого віку в графстві Гемпшир на півдні Англії померла остання пасажирка легендарного лайнера "Титанік" Міллвіна Дін.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.