Спецпроект

МІЛІЦІЯ СУДИТЬ ЛЮДЕЙ ЗА ЖОВТНЕВУ РЕВОЛЮЦІЮ

Почую кожного: столична міліція складає протоколи на прихильників і противників Жовтневого перевороту 1917 року в Росії.

Працівники столичної міліції складуть три адміністративних протоколи стосовно організаторів акції прихильників комуністичних сил, які провели сьогодні ходу центром Києва з нагоди чергової річниці Жовтневої революції.

Про це УНІАН повідомили у ЦГЗ ГУ МВС України в м. Києві, пояснивши, що не зважаючи на заборону проведення масових акцій, яку було винесено Окружним адміністративним судом м. Києва, понад 2 тис. прихильників КПУ проводять свій захід.

Як зазначили в столичному главку, адмінпротоколи будуть складені за частиною 2 ст. 185 Адміністративного кодексу України (порушення правил проведення масових заходів) після чого організаторам акції будуть вручені відповідні повістки до суду, який прийматиме з цього приводу рішення.

Наразі нікого з учасників акції міліція не затримувала.

Водночас, правоохоронці затримали 6 представників Коаліції учасників помаранчевої революції, які також всупереч забороні проведення акцій вийшли до центру Києва, намагаючись провести свій захід. Стосовно них також буде складено аналогічні протоколи, після чого їх відпустять.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.