Спецпроект

Львівська влада вшанує пам'ять студентів, розстріляних комуністами

Львівська облрада прийняла рішення про відзначення Дня пам'яті українських студентів, розстріляних комуністичним режимом у результаті "Процесу 59-ти" в 1941 році.

 За це рішення проголосували 82 депутати на сесії 9 листопада, повідомляє ЗІК.

Зокрема, депутати визначили 17 січня 2011 року Днем пам'яті за українськими студентами, розстріляними радянським комуністичним режимом у результаті «Процесу 59-ти» в 1941 році та доручили Львівській ОДА провести низку заходів:

- провести у цей день панахиду та урочисте покладання квітів до пам'ятної дошки на будинку Меморіалу "Тюрма на Лонцького",

- підготувати у Львівському історичному музеї та бібліотеках області експозиції, присвячені "Процесу 59-ти",

- забезпечити проведення тематичних науково-практичних конференцій, круглих столів та висвітлення процесу у ЗМІ.

У 2011 році виповнюється 70-та річниця від часу проведення у Львові "Процесу 59-ти" (або "Процесу другої екзекутиви ОУН").

Цей гучний політичний судовий процес відбувся у Львові 17-19 січня 1941 року над 59 молодими українцями, переважно студентами львівських вишів. Комуністичний режим обвинувачував їх в антирадянській діяльності та у приналежності до ОУН.

Підсудними були 37 юнаків та 22 дівчини, віком від 16 до 30 років - студенти Львівського університету, медичного та політехнічного інститутів, учні шкіл та гімназій Львова. Серед них був майбутній командувач УПА-Північ Дмитро Клячківський ("Клим Савур").

У результаті обвинувального вироку 19 студентів було розстріляно, 24 отримали по 10 років ув'язнення, 15 осіб отримали від 4 до 8 років тюрми.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.