Спецпроект

СУМСЬКИЙ ІСТОРИК: МЕНЕ ХОЧУТЬ ЗВІЛЬНИТИ ЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ

Треба встигнути скачати файли про Голодомор з електронного архіву, поки і його не прикрили?

Директор державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко заявляє, що влада намагається його звільнити за дослідження Голодомору і визвольного руху на Сумщині.

Про це він сказав в коментарі офіційному сайту "За Україну!"
 
"Я постійно працюю над темою українського визвольного руху на Сумщині. Ми вже склали хронологію ХХ ст. по визвольному рухові, - сказав історик, - Ми видали перший том збірника документів "Українське відродження 1917-1920 рр. на Сумщині", вже вийшло два томи про ОУН-УПА на Сумщині. Далі готуємо до видання працю про повстанський рух 1920-1930-х рр. і вже на підході праця про дисидентів "Інакодумство на Сумщині".

"Ми являємося єдиним обласним архівом, який не просто опрацював матеріали про Голодомор і визвольний рух, а оцифрував їх. Це значно полегшує роботу дослідників. Окрім того ми створили потужний інтернет-ресурс, де ці матеріали доступні в електронному вигляді", - зауважив Геннадій Іванущенко.

"Тобто ми ведемо системну роботу по відновленню історичної пам’яті. Напевно, це певним особам з влади не подобається", - зазначив Іванущено, який водночас є головою Сумської районної організації партії "За Україну!".

Історик розповів, що на початку липня його викликали до Сумської облдержадміністрації "на розмову", де сказали, що голова адміністрації знайшов на його місце іншу людину і запропонували написати заяву на звільнення за власним бажанням.

"Я відмовився і сказав, що не граю в такі ігри. Після цього мені сказали, що звільнять іншими способам. Це почалося вже буквально через місяць – стали шукати причинити, направляти перевірки. В результаті мені винесли догану за погане збереження документів, на що достатніх коштів звісно адміністрація не виділяє і на наші звернення з цього приводу не реагувала»", - сказав Геннадій Іванущенко.

За його словами, люди, близькі до керівництва області, повідомили, що справжні причини нападків пов’язані з дослідженням Голодомору і передусім українського визвольного руху.
 
"Влада наївно вважає, що коли поставить на моє місце свою людину, то встановлять контроль над історією», - підсумував Іванущенко.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.