Спецпроект

Табачник попросить гроші на посібник з історії у Європи

Нинішній міністр освіти розповів про країни, з якими писатимуться спільні підручники. У росіянина Маркова грошей не братимуть.

Посібники з історії планується видавати за сприяння європейського співтовариства. Про це заявив міністр освіти і науки Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер".

"Рада Європи пропонує і експертну та фінансову підтримку у створенні навчального посібника україно-російського, російсько-білоруського, українсько-білоруського", - уточнив він.

"Ми звернулися також до польських колег, поки що відповіді немає. Але з Литвою ми домовилися, що будемо робити для вчителів історії україно-литовські матеріали, книгу, навчальний посібник", - повідомив міністр.

При цьому Табачник уточнив, наразі не йде мова про створення якихось російсько-українських спільних комісій для вироблення єдиного підходу до історії.

Як відомо, таку пропозицію озвучив депутат Державної думи Росії Сергій Марков.

"Пан Марков не керує Радою Європи і не керує радою міністрів Європейського союзу", - зазначив Табачник.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.