Спецпроект

Табачник попросить гроші на посібник з історії у Європи

Нинішній міністр освіти розповів про країни, з якими писатимуться спільні підручники. У росіянина Маркова грошей не братимуть.

Посібники з історії планується видавати за сприяння європейського співтовариства. Про це заявив міністр освіти і науки Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер".

"Рада Європи пропонує і експертну та фінансову підтримку у створенні навчального посібника україно-російського, російсько-білоруського, українсько-білоруського", - уточнив він.

"Ми звернулися також до польських колег, поки що відповіді немає. Але з Литвою ми домовилися, що будемо робити для вчителів історії україно-литовські матеріали, книгу, навчальний посібник", - повідомив міністр.

При цьому Табачник уточнив, наразі не йде мова про створення якихось російсько-українських спільних комісій для вироблення єдиного підходу до історії.

Як відомо, таку пропозицію озвучив депутат Державної думи Росії Сергій Марков.

"Пан Марков не керує Радою Європи і не керує радою міністрів Європейського союзу", - зазначив Табачник.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.