Спецпроект

Бельгійські дипломати везуть в Україну три книги про історичні зв'язки Києва і Брюсселя

До більшовиків Бельгія була найбільшим інвестором в Україну. Після більшовиків бельгійців цікавлять в Україні переважно питання безпеки і захисту.

Торвгова місія Бельгії привезе в Україну три книги про давні історичні зв'язки двох країн.

"Ми маємо намір презентувати ряд книг, щоб підкреслити історичність наших відносин", - повідомив представник Міністерства закордонних справ Бельгії Патрік Дебук в інтерв'ю українським журналістам у Брюсселі, повідомляє Інтерфакс.

За словами П. Дебука, перша книга ілюструє той факт, що "Бельгія до більшовиків була в Україні найбільшим інвестором".

"Друга - про архітектуру арт-нуво і його вплив на стиль в Україну, і третя - про бельгійських солдатів, які під час Першої світової війни по дорозі додому перетнули всю Україну. Вони будуть презентовані у дипломатичний академії в Києві під час місії ", - сказав дипломат.

Як інший приклад сучасної співпраці, представник бельгійського МЗС назвав симпозіум, проведений Бельгією навесні нинішнього року в Києві на тему біометричних паспортів, а також семінар, присвячений боротьбі з корупцією.

"Зараз дорожня карта переглядається, і ми розраховуємо підписати нову початку 2011 року", - сказав П. Дебук.

Бельгія готує дві пропозиції для двосторонньої угоди. По-перше, це співпраця між федеральною поліцією Бельгії та українською міліцією, угоду про яку планується підписати в перші тижні 2011 року.

По-друге, це угода про захист секретної інформації між СБУ та бельгійською спецслужбою (також у 2011 році).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.