Спецпроект

За 10 днів до Дня пам'яті жертв Голодомору в Севастополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту

У Севастополі невідомі сплюндрували пам'ятник убитим фашистами євреям, повідомляє Інтерфакс із посиланням на Севастопольську державну регіональну ТРК.

Зловмисники намалювали на пам'ятнику фашистську свастику та інші написи.

У зв'язку з подією представники Севастопольської єврейської громади вже звернулися до правоохоронних органів.

Редактор газети єврейської общини Севастополя "Світанок" Борис Гельман відзначив, що раніше невідомі скинули з постаменту пам'ятника адміралу Нахімову якір, тепер зробили атаку на пам'ятник жертвам Голокосту.

"Це виклик суспільству, викликом владі", - резюмував Б. Гельман.

Пам'ятник жертвам Голокосту був встановлений в пам'ять про розстріляних 12 липня 1942 гітлерівцями жителів Севастополя. Тоді окупанти знищили 4200 городян.

Пам'ятник встановлено на кошти севастопольських євреїв, пожертвувань жителів Ізраїлю, США, Швейцарії, Польщі та Німеччини.

"Історична Правда" нагадує, що кілька днів тому в Кіровограді невідомі осквернили пам'ятник євреям - жертвам нацизму.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.