Спецпроект

З дна Дніпра підняли бойовий човен запорізьких козаків XVIII сторіччя

Корабель зберігся майже на 80% - завдяки тому, що протягом майже трьох століть був укритий піском і мулом. "Запорізький дуб піднято в Україні вперше, і про подібний експонат будь-який музей світу може тільки мріяти".

Гідроархеологи запорізького національного заповідника "Хортиця" у середу підняли з дна Дніпра стародавнє бойове козацьке судно - "запорізький дуб", що пролежало в акваторії заповідника майже три століття.

Як повідомив в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" директор ДП "Південьгідроархеологія" Валерій Нефьодов, 18-метрове козацьке судно типу "дуб" - ветеран російсько-турецької війни 1735-1739 років.

Запорізькі судна на той час були основною силою, яка протистояла турецьким галерам на Чорному морі, повідомляє українська Вікіпедія. Під час цієї ж війни було взято Очаків.

"Стародавній човен виявлено в акваторії острова Хортиця ще в 1999 році. Однак через нестачу коштів підняти його не вдавалося. За цей час унікальна археологічна знахідка, яка зберігалася на 6-метровій глибині в акваторії пляжної зони Хортиці, почала руйнуватися і потребувала термінового підйомі з дна і консервації", - розповів Нефьодов.

Стародавній бойовий корабель зберігся майже на 80% завдяки тому, що протягом майже трьох століть на дні Дніпра був укритий піском і мулом.

В. Нефьодов повідомив, що судно "запорізький дуб" піднято в Україні вперше, і "про подібний експонат будь-який музей світу може тільки мріяти".

"Дуб, побудований у XVIII-му столітті, виконаний у кращих традиціях суднобудування запорізьких козаків. Хоча майже весь його корпус зроблений із дуба, човен легкий і маневрений, і вважається прообразом суден сучасної морської піхоти. Завдяки "дубам" козаки успішно воювали з армією Османської імперії в Чорному морі", - розповів він.

Гідроархеолог повідомив, що після консервації козацький корабель надійде до музею стародавнього судноплавства на Хортиці, де вже зберігається кілька старовинних козацьких суден, знайдених за останні 10 років в акваторії давньої козацької верфі на цьому острові.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.