Спецпроект

Анонс: фільм про Олександра Шумського - комуніста й українізатора, вбитого за наказом Сталіна

18 листопада о 22:00 на Першому національному - прем'єра документального фільму про життя Олександра Шумського, українського революціонера, засновника партії комуністів-боротьбистів.

Фільм виходить в межах проекту "Українська мрія" і складається з трьох частин. Це  документальний цикл про діячів українського відродження, який висвітлює історію періоду українізації (1920-30 роки). Хронометраж кожного випуску - 44 хвилини. Автори - режисер Ірина Шатохіна та доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.

"Робота над фільмом була дослідженням зламів долі Шумського, в якій навіть для автора було багато несподіванок і відкриттів. Перша серія фільму називається "Ястжембець", від назви гербу Шумських, що у перекладі з польської означає "яструбок". У ній відтворюються події 1917-20 рр., коли Шумський стає фундатором партії українських комуністів - боротьбистів. Для них символічним кольором був блакитний. Автори стрічки застосовують цікавий художній прийом, вони граються на червоному і блакитному кольорах, застерігаючи глядачів від небезпеки  пофарбувати героя в червоний колір", - йдеться у повідомленні Першого національного каналу. Друга серія фільму, яка називається "Битва за українізацію" і розповідає про конфлікт Шумського з тогочасним  генеральним секретарем КП(б)У Лазарем Кагановичем, сподвижником Сталіна. Третя частина "Смерть навздогін" - про період, коли Олександра Шумського було заарештовано та вбито.

"Телекритика" цитує Ірину Шатохіну - найскладнішим у роботі над фільмом був етап дослідження подробиць життя і таємниць Олександра Шумського: "Біографічних матеріалів, фотографій, кінодокументів про нього майже немає. І тому найскладнішим було віднайти і осмислити нову інформацію, нові документи. А все заради того, щоб усвідомити, хто він був насправді і чого прагнула ця видатна людина, ім'я якої було старанно стерто з історії України".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.