Спецпроект

Анонс: фільм про Олександра Шумського - комуніста й українізатора, вбитого за наказом Сталіна

18 листопада о 22:00 на Першому національному - прем'єра документального фільму про життя Олександра Шумського, українського революціонера, засновника партії комуністів-боротьбистів.

Фільм виходить в межах проекту "Українська мрія" і складається з трьох частин. Це  документальний цикл про діячів українського відродження, який висвітлює історію періоду українізації (1920-30 роки). Хронометраж кожного випуску - 44 хвилини. Автори - режисер Ірина Шатохіна та доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.

"Робота над фільмом була дослідженням зламів долі Шумського, в якій навіть для автора було багато несподіванок і відкриттів. Перша серія фільму називається "Ястжембець", від назви гербу Шумських, що у перекладі з польської означає "яструбок". У ній відтворюються події 1917-20 рр., коли Шумський стає фундатором партії українських комуністів - боротьбистів. Для них символічним кольором був блакитний. Автори стрічки застосовують цікавий художній прийом, вони граються на червоному і блакитному кольорах, застерігаючи глядачів від небезпеки  пофарбувати героя в червоний колір", - йдеться у повідомленні Першого національного каналу. Друга серія фільму, яка називається "Битва за українізацію" і розповідає про конфлікт Шумського з тогочасним  генеральним секретарем КП(б)У Лазарем Кагановичем, сподвижником Сталіна. Третя частина "Смерть навздогін" - про період, коли Олександра Шумського було заарештовано та вбито.

"Телекритика" цитує Ірину Шатохіну - найскладнішим у роботі над фільмом був етап дослідження подробиць життя і таємниць Олександра Шумського: "Біографічних матеріалів, фотографій, кінодокументів про нього майже немає. І тому найскладнішим було віднайти і осмислити нову інформацію, нові документи. А все заради того, щоб усвідомити, хто він був насправді і чого прагнула ця видатна людина, ім'я якої було старанно стерто з історії України".

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.