Спецпроект

Анонс: фільм про Олександра Шумського - комуніста й українізатора, вбитого за наказом Сталіна

18 листопада о 22:00 на Першому національному - прем'єра документального фільму про життя Олександра Шумського, українського революціонера, засновника партії комуністів-боротьбистів.

Фільм виходить в межах проекту "Українська мрія" і складається з трьох частин. Це  документальний цикл про діячів українського відродження, який висвітлює історію періоду українізації (1920-30 роки). Хронометраж кожного випуску - 44 хвилини. Автори - режисер Ірина Шатохіна та доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.

"Робота над фільмом була дослідженням зламів долі Шумського, в якій навіть для автора було багато несподіванок і відкриттів. Перша серія фільму називається "Ястжембець", від назви гербу Шумських, що у перекладі з польської означає "яструбок". У ній відтворюються події 1917-20 рр., коли Шумський стає фундатором партії українських комуністів - боротьбистів. Для них символічним кольором був блакитний. Автори стрічки застосовують цікавий художній прийом, вони граються на червоному і блакитному кольорах, застерігаючи глядачів від небезпеки  пофарбувати героя в червоний колір", - йдеться у повідомленні Першого національного каналу. Друга серія фільму, яка називається "Битва за українізацію" і розповідає про конфлікт Шумського з тогочасним  генеральним секретарем КП(б)У Лазарем Кагановичем, сподвижником Сталіна. Третя частина "Смерть навздогін" - про період, коли Олександра Шумського було заарештовано та вбито.

"Телекритика" цитує Ірину Шатохіну - найскладнішим у роботі над фільмом був етап дослідження подробиць життя і таємниць Олександра Шумського: "Біографічних матеріалів, фотографій, кінодокументів про нього майже немає. І тому найскладнішим було віднайти і осмислити нову інформацію, нові документи. А все заради того, щоб усвідомити, хто він був насправді і чого прагнула ця видатна людина, ім'я якої було старанно стерто з історії України".

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".