Спецпроект

Росія попросить світ не порівнювати СРСР і нацистську Німеччину

Державна Дума РФ хоче закликати світ засудити спроби відродження фашистської та націоналістичної ідеології в ряді держав. Не вказується, чи йдеться також і про саму Росію.

"Депутати Державної Думи закликають міжнародні організації, парламенти всього світу рішуче засудити і припиняти будь-які спроби відродження фашистської, праворадикальної, расистської та націоналістичної ідеології у власних країнах і де б то не було за кордоном, грунтуючись на однозначних і таких, що мають універсальний характер, рішеннях Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі".

Про це йдеться у проекті постанови Державної Думи "У зв'язку з 65-річчям з дня початку Нюрнберзького судового процесу над головними нацистськими військовими злочинцями", повідомляє Інтерфакс.

Проект цього документу підготовлений депутатами від усіх чотирьох фракцій ("Єдіная Россія", КПРФ, ЛДПР і "Справєдлівая Россія"). Очікується, що його буде розглянуто Держдумою наступного тижня.   

"Державна Дума підтверджує, що рішення міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі не мають терміну давності. Будь-які спроби їх перегляду, заперечення або спотворення повинні розглядатися як порушення основоположних принципів і норм міжнародного права, як очевидна протидія волі Об'єднаних націй, які підтвердили справедливість правосуддя в Нюрнберзі", - йдеться в проекті заяви Державної Думи. 

У заяві відкидаються спроби прирівняти нацистський режим гітлерівської Німеччини до радянської системи.

"Нікому не спадало на думку порівнювати нацистську загрозу, що означала поневолення і знищення цілих народів, і політику Радянського Союзу, який став єдиною силою, здатною в перші роки Другої світової війни протистояти військовій машині гітлерівської Німеччини, а на завершальному етапі - забезпечити її розгром", - відзначають депутати.
  

Парламентарі висловили глибоку заклопотаність у зв'язку з "безперервними спробами реанімувати і виправдати нацизм, а також націоналістично пофарбований правий екстремізм в деяких державах Європи, де з військових злочинців намагаються зробити народних героїв".

Про те, як нацистську загрозу пробують порівняти із комуністичною у Камбоджі, читайте в розділі "Дайджест" 

"Подвигам" посібників гітлерівців у шкільних підручниках приділяють найчастіше більше місця, ніж Нюрнберзькому процесу, який засудив їх на всі часи. Допускаються осквернення пам'ятників переможцям фашизму і увічнюються ті, хто діяв на стороні агресорів.

Реабілітуються і представляються до державних нагород співучасники злодійських злочинів фашистів, піддаються судовому переслідуванню воїни, що билися в рядах антигітлерівської коаліції", - йдеться в заяві.
 
Парламентарії відзначили, що прикладом такої політики є нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо ветерана війни Василя Кононова.

"Цінності свободи і демократії таким чином віддаються на відкуп крайньому націоналізму та історичному ревізіонізму", - зазначають автори документа.
 
Вони вважають, що всім відповідальним лідерам політичних сил завжди треба пам'ятати про те, що Нюрнберзький трибунал категорично підтвердив, що не може бути жодного виправдання співучасті в злочинах нацизму, скоєних проти всього людства.

Про те, що насправді підтвердив Нюрнберзький трибунал у своїх судових вироках, читайте у розділі "Тексти"

Депутати також висловили жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".
 
У проекті заяви Держдуми міститься заклик до парламентарів усіх держав світу підтримати цю резолюцію на майбутньому пленарному засіданні 65-ої сесії Генасамблеї ООН і тим самим "внести свій внесок у протидію відродженню "коричневої чуми" ХХ століття в новому XXI столітті".
  

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.