Спецпроект

Росія попросить світ не порівнювати СРСР і нацистську Німеччину

Державна Дума РФ хоче закликати світ засудити спроби відродження фашистської та націоналістичної ідеології в ряді держав. Не вказується, чи йдеться також і про саму Росію.

"Депутати Державної Думи закликають міжнародні організації, парламенти всього світу рішуче засудити і припиняти будь-які спроби відродження фашистської, праворадикальної, расистської та націоналістичної ідеології у власних країнах і де б то не було за кордоном, грунтуючись на однозначних і таких, що мають універсальний характер, рішеннях Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі".

Про це йдеться у проекті постанови Державної Думи "У зв'язку з 65-річчям з дня початку Нюрнберзького судового процесу над головними нацистськими військовими злочинцями", повідомляє Інтерфакс.

Проект цього документу підготовлений депутатами від усіх чотирьох фракцій ("Єдіная Россія", КПРФ, ЛДПР і "Справєдлівая Россія"). Очікується, що його буде розглянуто Держдумою наступного тижня.   

"Державна Дума підтверджує, що рішення міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі не мають терміну давності. Будь-які спроби їх перегляду, заперечення або спотворення повинні розглядатися як порушення основоположних принципів і норм міжнародного права, як очевидна протидія волі Об'єднаних націй, які підтвердили справедливість правосуддя в Нюрнберзі", - йдеться в проекті заяви Державної Думи. 

У заяві відкидаються спроби прирівняти нацистський режим гітлерівської Німеччини до радянської системи.

"Нікому не спадало на думку порівнювати нацистську загрозу, що означала поневолення і знищення цілих народів, і політику Радянського Союзу, який став єдиною силою, здатною в перші роки Другої світової війни протистояти військовій машині гітлерівської Німеччини, а на завершальному етапі - забезпечити її розгром", - відзначають депутати.
  

Парламентарі висловили глибоку заклопотаність у зв'язку з "безперервними спробами реанімувати і виправдати нацизм, а також націоналістично пофарбований правий екстремізм в деяких державах Європи, де з військових злочинців намагаються зробити народних героїв".

Про те, як нацистську загрозу пробують порівняти із комуністичною у Камбоджі, читайте в розділі "Дайджест" 

"Подвигам" посібників гітлерівців у шкільних підручниках приділяють найчастіше більше місця, ніж Нюрнберзькому процесу, який засудив їх на всі часи. Допускаються осквернення пам'ятників переможцям фашизму і увічнюються ті, хто діяв на стороні агресорів.

Реабілітуються і представляються до державних нагород співучасники злодійських злочинів фашистів, піддаються судовому переслідуванню воїни, що билися в рядах антигітлерівської коаліції", - йдеться в заяві.
 
Парламентарії відзначили, що прикладом такої політики є нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо ветерана війни Василя Кононова.

"Цінності свободи і демократії таким чином віддаються на відкуп крайньому націоналізму та історичному ревізіонізму", - зазначають автори документа.
 
Вони вважають, що всім відповідальним лідерам політичних сил завжди треба пам'ятати про те, що Нюрнберзький трибунал категорично підтвердив, що не може бути жодного виправдання співучасті в злочинах нацизму, скоєних проти всього людства.

Про те, що насправді підтвердив Нюрнберзький трибунал у своїх судових вироках, читайте у розділі "Тексти"

Депутати також висловили жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".
 
У проекті заяви Держдуми міститься заклик до парламентарів усіх держав світу підтримати цю резолюцію на майбутньому пленарному засіданні 65-ої сесії Генасамблеї ООН і тим самим "внести свій внесок у протидію відродженню "коричневої чуми" ХХ століття в новому XXI столітті".
  

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.