Спецпроект

Росія попросить світ не порівнювати СРСР і нацистську Німеччину

Державна Дума РФ хоче закликати світ засудити спроби відродження фашистської та націоналістичної ідеології в ряді держав. Не вказується, чи йдеться також і про саму Росію.

"Депутати Державної Думи закликають міжнародні організації, парламенти всього світу рішуче засудити і припиняти будь-які спроби відродження фашистської, праворадикальної, расистської та націоналістичної ідеології у власних країнах і де б то не було за кордоном, грунтуючись на однозначних і таких, що мають універсальний характер, рішеннях Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі".

Про це йдеться у проекті постанови Державної Думи "У зв'язку з 65-річчям з дня початку Нюрнберзького судового процесу над головними нацистськими військовими злочинцями", повідомляє Інтерфакс.

Проект цього документу підготовлений депутатами від усіх чотирьох фракцій ("Єдіная Россія", КПРФ, ЛДПР і "Справєдлівая Россія"). Очікується, що його буде розглянуто Держдумою наступного тижня.   

"Державна Дума підтверджує, що рішення міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі не мають терміну давності. Будь-які спроби їх перегляду, заперечення або спотворення повинні розглядатися як порушення основоположних принципів і норм міжнародного права, як очевидна протидія волі Об'єднаних націй, які підтвердили справедливість правосуддя в Нюрнберзі", - йдеться в проекті заяви Державної Думи. 

У заяві відкидаються спроби прирівняти нацистський режим гітлерівської Німеччини до радянської системи.

"Нікому не спадало на думку порівнювати нацистську загрозу, що означала поневолення і знищення цілих народів, і політику Радянського Союзу, який став єдиною силою, здатною в перші роки Другої світової війни протистояти військовій машині гітлерівської Німеччини, а на завершальному етапі - забезпечити її розгром", - відзначають депутати.
  

Парламентарі висловили глибоку заклопотаність у зв'язку з "безперервними спробами реанімувати і виправдати нацизм, а також націоналістично пофарбований правий екстремізм в деяких державах Європи, де з військових злочинців намагаються зробити народних героїв".

Про те, як нацистську загрозу пробують порівняти із комуністичною у Камбоджі, читайте в розділі "Дайджест" 

"Подвигам" посібників гітлерівців у шкільних підручниках приділяють найчастіше більше місця, ніж Нюрнберзькому процесу, який засудив їх на всі часи. Допускаються осквернення пам'ятників переможцям фашизму і увічнюються ті, хто діяв на стороні агресорів.

Реабілітуються і представляються до державних нагород співучасники злодійських злочинів фашистів, піддаються судовому переслідуванню воїни, що билися в рядах антигітлерівської коаліції", - йдеться в заяві.
 
Парламентарії відзначили, що прикладом такої політики є нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо ветерана війни Василя Кононова.

"Цінності свободи і демократії таким чином віддаються на відкуп крайньому націоналізму та історичному ревізіонізму", - зазначають автори документа.
 
Вони вважають, що всім відповідальним лідерам політичних сил завжди треба пам'ятати про те, що Нюрнберзький трибунал категорично підтвердив, що не може бути жодного виправдання співучасті в злочинах нацизму, скоєних проти всього людства.

Про те, що насправді підтвердив Нюрнберзький трибунал у своїх судових вироках, читайте у розділі "Тексти"

Депутати також висловили жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".
 
У проекті заяви Держдуми міститься заклик до парламентарів усіх держав світу підтримати цю резолюцію на майбутньому пленарному засіданні 65-ої сесії Генасамблеї ООН і тим самим "внести свій внесок у протидію відродженню "коричневої чуми" ХХ століття в новому XXI столітті".
  

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.