Спецпроект

Україна представила москвичам "Київську Русь"

Показали макет того, що будується під Києвом - дитинець Києва V-XIII століть з палацом князя Володимира, Десятинною церквою, ротондою, гридницею та іншими розважально-пізнавальними закладами.

У Москві в будівлі Ради Федерації Російської Федерації з 15 по 22 листопада відбувається презентація Центру історії та культури в Україні - "Парк Київська Русь".

Як повідомили УНІАН у прес-службі "Парка Київська Русь", добродійна організація "Слов`янський фонд" представила москвичам макет Дитинця Києва V-XIII століть з будівлями, які планується спорудити в парку: палацом князя Володимира, Десятинною церквою, ротондою, гридницею, Янчиним монастирем тощо.

З проектом росіян познайомив його автор – президент БО "Слов`янський фонд" Володимир Янченко.

Науковий консультант проекту - професор, доктор історичних наук, автор досліджень і книг на історичну тематику Анатолій Кірпічніков зазначив, що подібний проект реалізовується вперше, і для слов`янських народів "Парк Київська Русь" - символ культурного відродження. Його підтримав і головний архітектор Москви, академік Олександр Векслер.

Паралельно з виставкою "Парк Київська Русь" в Раді Федерації РФ відкрилася і експозиція "Рятувальна археологія Москви", яка представила унікальні експонати історії російської столиці. Експерти відзначили, що ці дві виставки послужать обміну досвідом у питаннях збереження культурної спадщини.

Довідка: Центр культури та історії «Парк Київська Русь» створюється в селі Копачів Обухівського району Київської області в 34 км від Києва. Метою проекту є відтворення Дитинця Києва V-XIII століть у масштабі 1:1 з максимальною історичною достовірністю і атмосферою Київської Русі.

Загальна площа Парку – 50 га. Територія Дитинця – 10 га.

Експерти називають "Парк Київська Русь" культурною столицею східнослов`янської цивілізації. Творці ж прогнозують, що після закінчення будівництва він стане туристичною меккою України і прийматиме до 3 млн. відвідувачів на рік зі всього світу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.