Спецпроект

Чернігівські митники передали до музеїв 115 предметів старовини (ФОТО)

Кишеньковий молитвослов, наперсний хрест, паспорти і атестати зрілості, орден Вітчизняної війни, медалі, німецька каска та інші артефакти.

Протягом 9 місяців 2010 року співробітники Чернігівської митниці передали до музеїв та бібліотек 115 предметів старовини, які були вилучені при спробах їх незаконного переміщення через кордон у зоні діяльності митниці та за рішеннями судів перейшли у власність держави.

Про це повідомляє прес-служба Чернігівськох митниці.

Протягом листопада, згідно рішення Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, Чернігівська митниця поповнить українські музейні та бібліотечні фонди ще 61-м предметом старовини.

Усі вони визнані експертами такими, що мають історичну та культурну цінність.

Цього разу до Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка надійде Молитвослов у металевій оправі (кишеньковий варіант) ХІХ-ХХ століття, до Національного музею історії України - наперсний Хрест з оглав'ям XVI-XVII століття, до Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАНУ - 25 старовинних нотних видань, до Центрального державного історичного архіву України у м. Києві - дві "Паспортні книжки", три атестати зрілості, частина диплома, видані наприкінці позаминулого та на початку минулого століть.

До Державного музея-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" будуть передані два ордени: Вітчизняної війни та Трудового Червоного прапора, 20 медалей радянських часів, "Учебник физики" 1922 року видання та військові предмети часів Третього рейху: сталевий шолом, фрагмент пістолета-кулемета і переносна чавунна пічка.

 

 

 

 

 

 

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці