Спецпроект

ЗАЛИШКИ ДЕСЯТИННОЇ ЗАБУДУЮТЬ НАСТУПНОГО РОКУ - МІНКУЛЬТ

На місці руїн першого кам’яного храму Київської Русі - Десятинної церкви – все-таки побудують храм УПЦ Московського Патріархату. Роботи почнуться в кінці 2011 року.

Про це розповів заступник міністра культури України Тімофій Кохан, повідомляє РІСУ.

Чиновник повідомив, що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович. Тепер майбутній об'єкт проектують три державні організації, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник в результаті обере найбільш відповідний проект.

Думку заступника директора Інституту археології НАНУ щодо того, як має виглядати місце першого храму на Русі, читайте в розділі "Інтерв'ю"

Прес-секретар Предстоятеля УПЦ о. Георгій Коваленко, як інформує видання «Главное», вважає, що будівництво храму — "хороша ідея". За його словами, священнослужителів давно непокоїло те, що церква перебуває в напівзруйнованому стані.

Настоятель майбутньої церкви архимандрит Гедеон (Харон) заявив, що держава пообіцяла виділяти Десятинній церкві кошти без обмежень.

Думку блогерів, які вважають, що будівництво знищить археологічну пам'ятку, читайте в розділі "Блогосфера"

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".