Спецпроект

У США вшанували жертв Голодомору. Молитва у соборі Св.Патрика і заява американського РНБО

"Сьогодні ми відзначаємо 77-мі роковини трагічних подій Голодомору, коли мільйони невинних українців загинули в результаті цілеспрямованої політики Йосипа Сталіна".

Панахида по невинно убієнних жертвах Голодомору 1932-33 рр. відбулася у Нью Йорку, повідомляють читачі УП з США. Американські українці вже двадцятий раз вшанували пам'ять жертв Голодомору у найбільшому храмі Нью-Йорку - соборі Святого Патрика.

Присутній на панихиді американський сенатор Чарльз Шуммер прямо назвав Голодомор геноцидом - його промова була зустріта гучними оплесками заповненого українцями собору.

Молитва у соборі Св.Патрика

Тим часом офіційний представник Ради національної безпеки та оборони США Майкл Гаммер зробив заяву з приводу Дня пам'яті жертв Голодомору в Україні. Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"Сьогодні ми відзначаємо 77-мі роковини трагічних подій Голодомору, коли мільйони невинних українців загинули в результаті цілеспрямованої політики Йосипа Сталіна, - сказав Гаммер. - Американці приєднуються до українського народу та етнічних українців по всьому світу, поминаючи всіх загиблих".

Також представник РНБО США підкреслив: "Голодомор був антропогенною трагедією, в якій мільйони людей померли від голоду, коли у 1932-1933 роках вилучалися сільськогосподарські культури та знищувалися українські господарства. Це було зроблено в розрахунку зламати волю народу України і прагнення українців до самовизначення".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.