Спецпроект

ICTV не буде показувати увечері Дня пам'яті жертв Голодомору фільм "Мы из будущего-2"

Таке рішення прийняло керівництво телеканалу "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива".

ICTV зняв з показу фільм "Ми з майбутнього-2". Про це повідомили у прес-службі каналу, уточнивши, що таке рішення прийняте "у зв'язку з численними проханнями глядачів, думка яких для нас дуже важлива", інформує "Телекритика" .

Показ стрічки перенесли на невизначений строк.

ICTV збирався показати фільм 27 листопада, у День пам'яті жертв голодоморів. У прес-службі пояснили, що мають прокатне посвідчення на скорочену версію фільму, видане Мінкультом 7 жовтня 2010 року.

Нагадаємо, на початку 2010 року ця стрічка не була рекомендована Міністерством культури і туризму до показу на території України як така, що містить епізоди, у яких "простежується тенденція до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та суб'єктивний погляд на історичні події".

Автор ТК, політичний аналітик Павло Булгак відзначав, що цей фільм демонструє нові технології антиукраїнської пропаганди.

Про те, чому актори "Ми з майбутнього" відмовилися зніматися у другій частині фільму, читайте у розділі "Дайджест"  

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.