Спецпроект

Голодомор - геноцид. Світовий конгрес Українців збирає підписи до Януковича

СКУ також закликає всіх українців світу підписати лист на адресу президента України Віктора Януковича з закликом публічно визнати Голодомор геноцидом українського народу

Світовий конгрес українців закликає всіх українців взяти активну участь у міжнародній акції “Свічка моління”.

Текст відповідного звернення розміщений на офіційному сайті Світового конгресу українців, повідомляє УНІАН.

"В День пам’яті жертв Голодомору - 27 листопада - завершується Міжнародна акція "Свічка моління", яку Світовий конгрес українців розпочав під гаслом "Не дамо згасити свічку пам’яті", щоб вшанувати пам`ять мільйонів невинних жертв Голодомору 1932-1933 років та привернути увагу світової громадськості до справжніх причин цієї трагічної сторінки нашого народу", - йдеться у зверненні.

Напередодні відзначення цієї сумної дати в Україні і в державах проживання української діаспори відбудуться різні громадські заходи – пройдуть тематичні академії, будуть показані фільми, проведені виставки на тему Голодомору тощо.

У цей час у публічних місцях будуть розміщені плакати з написом “Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу” чи інші знаки, що символізують цю трагічну сторінку історії українського народу, а на будівлях державних і українських установ та на власних будинках українців будуть вивішені траурні прапори.

27 листопада, в день пам’яті жертв Голодомору, у всьому світі в українських церквах та громадах пройдуть скорботні панахиди й поминальні заходи.

У цей день у Києві, о 14.30 стартує акція "Голодомор 1932–1933 - це геноцид. Пам’ятаємо", в рамках якої люди, взявшись за руки, утворять живий ланцюг пам’яті до Національного меморіалу Голодомору.

А о 16.00 біля Національного меморіалу Голодомору та у всій Україні, перед початком громадських пам`ятних акцій, будуть запалені свічки.

Свічки як знак пам`яті про знищених і ненароджених внаслідок геноциду українців, будуть також запалені під час відповідних заходів українцями діаспори. Окрім того, від 19.32 до 19.33 (що символічно нагадує роки Голодомору) за місцевим часом в країнах проживання діаспори відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання.

СКУ також закликає всіх українців світу підписати лист на адресу президента України Віктора Януковича з закликом публічно визнати Голодомор геноцидом українського народу та забезпечити дотримання Закону "Про Голодомор 1932-33 років в Україні", який стверджує факт геноциду.

Підписати електронний лист можна за зазначеною тут адресою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.