Спецпроект

Голодомор - геноцид. Світовий конгрес Українців збирає підписи до Януковича

СКУ також закликає всіх українців світу підписати лист на адресу президента України Віктора Януковича з закликом публічно визнати Голодомор геноцидом українського народу

Світовий конгрес українців закликає всіх українців взяти активну участь у міжнародній акції “Свічка моління”.

Текст відповідного звернення розміщений на офіційному сайті Світового конгресу українців, повідомляє УНІАН.

"В День пам’яті жертв Голодомору - 27 листопада - завершується Міжнародна акція "Свічка моління", яку Світовий конгрес українців розпочав під гаслом "Не дамо згасити свічку пам’яті", щоб вшанувати пам`ять мільйонів невинних жертв Голодомору 1932-1933 років та привернути увагу світової громадськості до справжніх причин цієї трагічної сторінки нашого народу", - йдеться у зверненні.

Напередодні відзначення цієї сумної дати в Україні і в державах проживання української діаспори відбудуться різні громадські заходи – пройдуть тематичні академії, будуть показані фільми, проведені виставки на тему Голодомору тощо.

У цей час у публічних місцях будуть розміщені плакати з написом “Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу” чи інші знаки, що символізують цю трагічну сторінку історії українського народу, а на будівлях державних і українських установ та на власних будинках українців будуть вивішені траурні прапори.

27 листопада, в день пам’яті жертв Голодомору, у всьому світі в українських церквах та громадах пройдуть скорботні панахиди й поминальні заходи.

У цей день у Києві, о 14.30 стартує акція "Голодомор 1932–1933 - це геноцид. Пам’ятаємо", в рамках якої люди, взявшись за руки, утворять живий ланцюг пам’яті до Національного меморіалу Голодомору.

А о 16.00 біля Національного меморіалу Голодомору та у всій Україні, перед початком громадських пам`ятних акцій, будуть запалені свічки.

Свічки як знак пам`яті про знищених і ненароджених внаслідок геноциду українців, будуть також запалені під час відповідних заходів українцями діаспори. Окрім того, від 19.32 до 19.33 (що символічно нагадує роки Голодомору) за місцевим часом в країнах проживання діаспори відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання.

СКУ також закликає всіх українців світу підписати лист на адресу президента України Віктора Януковича з закликом публічно визнати Голодомор геноцидом українського народу та забезпечити дотримання Закону "Про Голодомор 1932-33 років в Україні", який стверджує факт геноциду.

Підписати електронний лист можна за зазначеною тут адресою.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.