Спецпроект

Анонс: конференція щодо забезпечення доступу до архівної інформації

Харківська правозахисна група організовує 25-26 листопада 2010 р. міжнародну конференцію в Києві "Удосконалення законодавства і практики щодо забезпечення доступу до архівної інформації в Україні" за участю близько 100 архівістів, дослідників, правників, відомих міжнародних експертів.

Серед учасників заходу - Іван Секей (Угорщина, Архів Відкритого суспільства), колишній радянський політв'язень Габріель Суперфін (Німеччина, Інститут східної історії, Бремен), Арсеній Рогінський (Росія, Міжнародне товариство «Меморіал»).

До цієї конференції ХПГ видала переклад видання Ради Європи  (автори - Шарль Кечкеметі, Іван Секей) "Доступ до архівів" українською мовою, який буде безкоштовно презентовано учасникам конференції.

Передбачається обговорення таких питань:
1. Етичні, процедурні та технічні принципи доступу до архівів.
2. Огляд Рекомендації № R (2000) 13 Комітету Ради Європи міністрів державам-членам про європейську політику щодо доступу до архівів.
3. Загальні керівні принципи для здійснення принципів, якщо національне законодавство і регулювання не у відповідності з Рекомендацією.
4. Огляд законів та внутрішнього регулювання, що стосуються доступу до архівів у країнах Центральної та Східної Європи.
5. Проблеми правового регулювання та практики доступу до архівних документів в Україні. Рекомендації щодо зміни законодавства і практики.
6. Колізія між правом на доступ до архівних документів і правом на приватність.
7. Доступ до архівних документів, що стосуються жертв політичних репресій на території колишнього СРСР та інших пост-комуністичних країн Європи.

Конференція проходитиме у Великому залі Інституту філософії НАН України (вул. Трьохсвятительська 4, 4-й поверх) 25 листопада з 10 до 17, 26 листопада - с 10 до 14. Початок реєстрації - 25 листопада о 9.30.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.