Спецпроект

Анонс: конференція щодо забезпечення доступу до архівної інформації

Харківська правозахисна група організовує 25-26 листопада 2010 р. міжнародну конференцію в Києві "Удосконалення законодавства і практики щодо забезпечення доступу до архівної інформації в Україні" за участю близько 100 архівістів, дослідників, правників, відомих міжнародних експертів.

Серед учасників заходу - Іван Секей (Угорщина, Архів Відкритого суспільства), колишній радянський політв'язень Габріель Суперфін (Німеччина, Інститут східної історії, Бремен), Арсеній Рогінський (Росія, Міжнародне товариство «Меморіал»).

До цієї конференції ХПГ видала переклад видання Ради Європи  (автори - Шарль Кечкеметі, Іван Секей) "Доступ до архівів" українською мовою, який буде безкоштовно презентовано учасникам конференції.

Передбачається обговорення таких питань:
1. Етичні, процедурні та технічні принципи доступу до архівів.
2. Огляд Рекомендації № R (2000) 13 Комітету Ради Європи міністрів державам-членам про європейську політику щодо доступу до архівів.
3. Загальні керівні принципи для здійснення принципів, якщо національне законодавство і регулювання не у відповідності з Рекомендацією.
4. Огляд законів та внутрішнього регулювання, що стосуються доступу до архівів у країнах Центральної та Східної Європи.
5. Проблеми правового регулювання та практики доступу до архівних документів в Україні. Рекомендації щодо зміни законодавства і практики.
6. Колізія між правом на доступ до архівних документів і правом на приватність.
7. Доступ до архівних документів, що стосуються жертв політичних репресій на території колишнього СРСР та інших пост-комуністичних країн Європи.

Конференція проходитиме у Великому залі Інституту філософії НАН України (вул. Трьохсвятительська 4, 4-й поверх) 25 листопада з 10 до 17, 26 листопада - с 10 до 14. Початок реєстрації - 25 листопада о 9.30.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".