Спецпроект

Кабмін планує створити орган, який розбереться з "чорними археологами" в Криму

"Все устоялося, всі перезнайомилися, і процес розграбування археологічних пам'яток іде. Цю проблему можна вирішити тільки за допомогою центральної влади".

Голова Державної служби з питань національної культурної спадщини України Андрій Вінграновський вважає, що вирішити проблему "чорних" археологів, які грабують археологічні пам'ятники автономії, можна тільки за допомогою центральної влади України.

У середу на прес-конференції в Сімферополі він заявив, що наразі в уряді України планується створення міжвідомчої комісії, яка буде займатися проблемою чорної археології в Криму, повідомляє Інтерфакс.

В цю комісію будуть входити представники всіх силових структур, прикордонники, митники і представники міністерства культури України та його служб.

"Я думаю, у січні що ми вже побачимо цю комісію і подивимося, як вона діятиме ... бо розв'язувати проблему тільки кримськими силами дуже складно, оскільки вона вже давня. Все устоялося, всі перезнайомилися, і процес (розграбування археологічних пам'яток) іде. Цю проблему можна вирішити тільки за допомогою центральної влади", - сказав А. Вінграновський.

Крім того, він зазначив, що Крим є особливим регіоном України, і питання збереження культурної спадщини тут особливо актуальне, оскільки автономія має багатющу історію.

У той же час, А. Вінграновський зазначив, що в останні роки цьому питанню в Криму надавали дуже мало уваги.

Зокрема, він повідомив, що великою проблемою для Криму є встановлення так званих історичних ареалів - географічних територій із певними режимами, що стосуються відведення землі та забудови. За словами А. Вінграновського, раніше цей процес проходив хаотично.

"Узгодження не проводилися, хоча в законі чітко написано, що органи охорони культурної спадщини повинні погоджувати будівельні проекти та проекти землевідведення, зокрема розміщення реклами в так званих історичних містах та археологічних ареалах", - сказав він.

За його словами, в автономії знаходиться 26 історичних міст, які визначені Кабінетом міністрів України як такі, в яких знаходиться історичне надбання Криму.

"Для того, щоб захищати це надбання, місцевим радам потрібно було встановлювати історичні ареали та режими використання та забудови історичних ареалів. За останні 10 років, за великим рахунком, із 26 міст тільки 3 міста цю роботу зробили на приблизно 90%.

Решта швидше були зацікавлені цю справу саботувати з тим, щоб було простіше розподіляти землю, забудовувати, розміщувати рекламу ", - сказав А. Вінграновський.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.