Спецпроект

Кравчук і Ющенко вшанували пам'ять жертв Голодомору разом із киянами та іноземними послами

Близько трьох тисяч киян в суботу, 27 листопада, о 14:30 зібралися для спільного вшанування пам'яті жертв Голодомору біля Національного меморіалу Голодомору у Києві.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Бііля Національного меморіалу жертв Голодоморів представники всіх областей, громадсько-політичних об'єднань кияни, посли та гості міста покладали свічки та колоски пам'яті до Меморіалу та червоні яблука до підніжжя "Дітям Голодомору".

Панахиду біля Національного меморіалу Голодомору відправили Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Патріарх Української греко-католицької церкви Любомир Гузар, очільники Української автокефальної православної церкви та Римо-католицької церкви в Україні.

О 16:00 - була оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання і запалено свічки пам'яті.

Були присутні очільники дипломатичних представництв інших країн, представники громадських організацій та політичних партій. Слово мали свідок Голодомору Володимир Ткачук, Президенти України Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду академік Ігор Юхновський.

По всій Україні та світу о 16:00 українці запалили свічку пам'яті на своєму вікні та прийшли на жалобні заходи. Свічку пам'яті біля Меморіалу також запалили свідки Голодомору Володимир Ткачук, Ольга Купріянська-Юдіна, Степан Руденко.

Захід у Києві пройшов під національними прапорами із жалобними чорними стрічками без використання партійної символіки.

Організатор заходу - Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Нагадаємо, що нинішній президент України Віктор Янукович вшанував пам'ять жертв Голодомору разом із митрополитом УПЦ Володимиром сьогодні вранці.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.