Спецпроект

У WikiLeaks були попередники у вигляді Льва Троцького - швейцарська газета

Роль WikiLeaks того часу виконало МЗС під керівництвом Льва Троцького. Більшовики отримали владу, пообіцявши вийти з "імперіалістичної та незаконної" війни, і Троцький наказав роздобути таємне дипломатичне листування.

Розголошення таємниць у всі часи призводило до дестабілізації, і в цьому у сайту WikiLeaks, який оприлюднив секретну переписку американських дипломатів, є попередники, пише Джоель Кунтц у швейцарській газеті Le Temps.

Коли російські революціонери взимку 1917 року опублікували секретні угоди царського уряду 1915-1916 років про розподіл Південної Європи і Малої Азії, кардинально змінилася вся картина війни: виявилося, що солдати гинули за цілі, про які вони не знали і які були їм зовсім чужі.

"Поява в публічному просторі текстів, які свідчать про домовленості приватного порядку, мала трагічні наслідки", - цитує Кунтца "ИноПресса".

Роль WikiLeaks того часу виконало міністерство закордонних справ під керівництвом Льва Троцького. Більшовики отримали владу, пообіцявши вийти з "імперіалістичної та незаконної" війни. Щоб довести це, достатньо було продемонструвати її справжні цілі.

Троцький наказав роздобути таємне дипломатичне листування, щоб підтвердити чутки про секретні домовленості між державами.

Про те, як "Історична Правда" побувала на могилі Троцького, читайте в рубриці "Екскурсії"

"Так громадяни Російської імперії дізналися, що цар вступив у війну, щоб завоювати Константинополь і міцно закріпитися на Балканах. Було доведено, що це не народна війна, тому її слід було негайно закінчити", - пише Кунтц. 

Більшовики сподівалися укласти з Германією сепаратний мир без анексій, зберігши за народами право на самовизначення.

Але нічого подібного не сталося: підписаний у березні 1918 року Брест-Литовський мирний договір був катастрофою як для Росії, так і для прав народів.

У викритої більшовиками та європейськими лівими таємної дипломатії був іще один ворог - Вудро Вільсон. Американський президент був переконаний, що таємна дипломатія стала однією з причин війни, і ненавидів її.

"Правила гри мають змінитися, - казав Вільсон, ніби вторячи Леніну і Троцькому - Нова дипломатія, відкрита та прозора, повинна покласти початок новому світовому порядку ".

"Більшовицька Росія, яка першою поставила новий тон дипломатії в Європі, перша ж і зрадила нові принципи своїми поліцейськими методами, котрі в кінцевому підсумку виявилися настільки ж таємними, як і царські.

Що стосується батьківщини Вудро Вільсона, то публікації WikiLeaks показали, що відкрита дипломатія ще не є гарантією проти брехні", - резюмує автор статті.

Про те, як WikiLeaks зробили війну в Іраку найбільш документованою в історії, читайте тут 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.