Спецпроект

Біля Канева знайшли козацький скарб - 600 срібних монет

Глечик із шістьма сотнями срібних монет передали заповіднику Хортиця на Запоріжжі. Знахідку, датовану XVII-тим сторіччям, виявили поблизу Канева, де, за історичними даними, стояв полк черкаських козаків.

Дослідники кажуть, що власник скарбу побував у багатьох бойових походах, бо у сховку - срібні іспанські талери, трояки і півтораки польської Речі Посполитої та московські копійки.

Цінну знахідку виставили у Музеї історії запорозького козацтва, що на Хортиці, повідомляє "Рідна країна".

Характерна риса саме цього скарбу - те, що чудово збереглися не тільки срібні й мідні монети, а навіть те, у що вони були складені - глиняний горщик з голландськими і російськими грошима, скляна банка з польськими монетами і невеличка коробочка з дріб'язком часів Петра Великого.

В одній склянці лежали московські копійки, у іншій - польські півтораки, трояки та шостаки. І зовсім окремо - найміцніша валюта Европи, талери династії Габсбургів, випущені у Іспанських Нідерландах.

Максим Остапенко, керівник Національного заповідника «Хортиця»: "Людина намагалася відрізнити гроші різного номіналу і різної якості. Тому що найкращими, безумовно, грошами на той момент були талери. Як і фактично зараз - це еквівалент долару. І тоді талер був основним елементом для збереження грошей. І, фактично, зараз залишається".

Історики знахідку оцінили, кажуть, за такі гроші, власник скарбу міг вдягтися, озброїтися, купити доброго коня. Та ще й на життя залишилося.

Фантастичні зразки скарбів, які знаходять в землі України, дивіться у розділі "Артефакти"

Проте додають, що один козак тільки почав збирати скарб, а його нащадок - продовжив справу.

Олександр Мірущенко, директор Музею історії запорозького козацтва: "У скарбі було 7 талерів і 2 напівталери - фактично, тогочасна міжнародна валюта.

Окрім того - характерні для обігу на території України польські монети, починаючи з часів короля Сигізмунда - 5 шостаків, 83 трояки, 127 півтораків і окремо складені 360 російських копійок часів царювання Петра Першого.

Скарб міг бути як сформований за один раз, так і бути схованкою, яку час від часу поповнювали. Кому він належав? Можливо, козакові-найманцеві, який так зберігав свою зарплатню за військові походи, а може, купцеві...

Час був настільки неспокійним, що скарб старався приховати кожен, у кого була зайва копійка. Разом з тим, за ці гроші на той час можна було купити собі коня, взутися-вдягнутися, набрати харчів на рік прожиття".

Черкаському скарбові виокремили місце у музеї історії запорізького козацтва. Експозиція буде постійнодіючою.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.