Спецпроект

Біля Канева знайшли козацький скарб - 600 срібних монет

Глечик із шістьма сотнями срібних монет передали заповіднику Хортиця на Запоріжжі. Знахідку, датовану XVII-тим сторіччям, виявили поблизу Канева, де, за історичними даними, стояв полк черкаських козаків.

Дослідники кажуть, що власник скарбу побував у багатьох бойових походах, бо у сховку - срібні іспанські талери, трояки і півтораки польської Речі Посполитої та московські копійки.

Цінну знахідку виставили у Музеї історії запорозького козацтва, що на Хортиці, повідомляє "Рідна країна".

Характерна риса саме цього скарбу - те, що чудово збереглися не тільки срібні й мідні монети, а навіть те, у що вони були складені - глиняний горщик з голландськими і російськими грошима, скляна банка з польськими монетами і невеличка коробочка з дріб'язком часів Петра Великого.

В одній склянці лежали московські копійки, у іншій - польські півтораки, трояки та шостаки. І зовсім окремо - найміцніша валюта Европи, талери династії Габсбургів, випущені у Іспанських Нідерландах.

Максим Остапенко, керівник Національного заповідника «Хортиця»: "Людина намагалася відрізнити гроші різного номіналу і різної якості. Тому що найкращими, безумовно, грошами на той момент були талери. Як і фактично зараз - це еквівалент долару. І тоді талер був основним елементом для збереження грошей. І, фактично, зараз залишається".

Історики знахідку оцінили, кажуть, за такі гроші, власник скарбу міг вдягтися, озброїтися, купити доброго коня. Та ще й на життя залишилося.

Фантастичні зразки скарбів, які знаходять в землі України, дивіться у розділі "Артефакти"

Проте додають, що один козак тільки почав збирати скарб, а його нащадок - продовжив справу.

Олександр Мірущенко, директор Музею історії запорозького козацтва: "У скарбі було 7 талерів і 2 напівталери - фактично, тогочасна міжнародна валюта.

Окрім того - характерні для обігу на території України польські монети, починаючи з часів короля Сигізмунда - 5 шостаків, 83 трояки, 127 півтораків і окремо складені 360 російських копійок часів царювання Петра Першого.

Скарб міг бути як сформований за один раз, так і бути схованкою, яку час від часу поповнювали. Кому він належав? Можливо, козакові-найманцеві, який так зберігав свою зарплатню за військові походи, а може, купцеві...

Час був настільки неспокійним, що скарб старався приховати кожен, у кого була зайва копійка. Разом з тим, за ці гроші на той час можна було купити собі коня, взутися-вдягнутися, набрати харчів на рік прожиття".

Черкаському скарбові виокремили місце у музеї історії запорізького козацтва. Експозиція буде постійнодіючою.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.