Спецпроект

Біля Канева знайшли козацький скарб - 600 срібних монет

Глечик із шістьма сотнями срібних монет передали заповіднику Хортиця на Запоріжжі. Знахідку, датовану XVII-тим сторіччям, виявили поблизу Канева, де, за історичними даними, стояв полк черкаських козаків.

Дослідники кажуть, що власник скарбу побував у багатьох бойових походах, бо у сховку - срібні іспанські талери, трояки і півтораки польської Речі Посполитої та московські копійки.

Цінну знахідку виставили у Музеї історії запорозького козацтва, що на Хортиці, повідомляє "Рідна країна".

Характерна риса саме цього скарбу - те, що чудово збереглися не тільки срібні й мідні монети, а навіть те, у що вони були складені - глиняний горщик з голландськими і російськими грошима, скляна банка з польськими монетами і невеличка коробочка з дріб'язком часів Петра Великого.

В одній склянці лежали московські копійки, у іншій - польські півтораки, трояки та шостаки. І зовсім окремо - найміцніша валюта Европи, талери династії Габсбургів, випущені у Іспанських Нідерландах.

Максим Остапенко, керівник Національного заповідника «Хортиця»: "Людина намагалася відрізнити гроші різного номіналу і різної якості. Тому що найкращими, безумовно, грошами на той момент були талери. Як і фактично зараз - це еквівалент долару. І тоді талер був основним елементом для збереження грошей. І, фактично, зараз залишається".

Історики знахідку оцінили, кажуть, за такі гроші, власник скарбу міг вдягтися, озброїтися, купити доброго коня. Та ще й на життя залишилося.

Фантастичні зразки скарбів, які знаходять в землі України, дивіться у розділі "Артефакти"

Проте додають, що один козак тільки почав збирати скарб, а його нащадок - продовжив справу.

Олександр Мірущенко, директор Музею історії запорозького козацтва: "У скарбі було 7 талерів і 2 напівталери - фактично, тогочасна міжнародна валюта.

Окрім того - характерні для обігу на території України польські монети, починаючи з часів короля Сигізмунда - 5 шостаків, 83 трояки, 127 півтораків і окремо складені 360 російських копійок часів царювання Петра Першого.

Скарб міг бути як сформований за один раз, так і бути схованкою, яку час від часу поповнювали. Кому він належав? Можливо, козакові-найманцеві, який так зберігав свою зарплатню за військові походи, а може, купцеві...

Час був настільки неспокійним, що скарб старався приховати кожен, у кого була зайва копійка. Разом з тим, за ці гроші на той час можна було купити собі коня, взутися-вдягнутися, набрати харчів на рік прожиття".

Черкаському скарбові виокремили місце у музеї історії запорізького козацтва. Експозиція буде постійнодіючою.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.