Спецпроект

Біля Канева знайшли козацький скарб - 600 срібних монет

Глечик із шістьма сотнями срібних монет передали заповіднику Хортиця на Запоріжжі. Знахідку, датовану XVII-тим сторіччям, виявили поблизу Канева, де, за історичними даними, стояв полк черкаських козаків.

Дослідники кажуть, що власник скарбу побував у багатьох бойових походах, бо у сховку - срібні іспанські талери, трояки і півтораки польської Речі Посполитої та московські копійки.

Цінну знахідку виставили у Музеї історії запорозького козацтва, що на Хортиці, повідомляє "Рідна країна".

Характерна риса саме цього скарбу - те, що чудово збереглися не тільки срібні й мідні монети, а навіть те, у що вони були складені - глиняний горщик з голландськими і російськими грошима, скляна банка з польськими монетами і невеличка коробочка з дріб'язком часів Петра Великого.

В одній склянці лежали московські копійки, у іншій - польські півтораки, трояки та шостаки. І зовсім окремо - найміцніша валюта Европи, талери династії Габсбургів, випущені у Іспанських Нідерландах.

Максим Остапенко, керівник Національного заповідника «Хортиця»: "Людина намагалася відрізнити гроші різного номіналу і різної якості. Тому що найкращими, безумовно, грошами на той момент були талери. Як і фактично зараз - це еквівалент долару. І тоді талер був основним елементом для збереження грошей. І, фактично, зараз залишається".

Історики знахідку оцінили, кажуть, за такі гроші, власник скарбу міг вдягтися, озброїтися, купити доброго коня. Та ще й на життя залишилося.

Фантастичні зразки скарбів, які знаходять в землі України, дивіться у розділі "Артефакти"

Проте додають, що один козак тільки почав збирати скарб, а його нащадок - продовжив справу.

Олександр Мірущенко, директор Музею історії запорозького козацтва: "У скарбі було 7 талерів і 2 напівталери - фактично, тогочасна міжнародна валюта.

Окрім того - характерні для обігу на території України польські монети, починаючи з часів короля Сигізмунда - 5 шостаків, 83 трояки, 127 півтораків і окремо складені 360 російських копійок часів царювання Петра Першого.

Скарб міг бути як сформований за один раз, так і бути схованкою, яку час від часу поповнювали. Кому він належав? Можливо, козакові-найманцеві, який так зберігав свою зарплатню за військові походи, а може, купцеві...

Час був настільки неспокійним, що скарб старався приховати кожен, у кого була зайва копійка. Разом з тим, за ці гроші на той час можна було купити собі коня, взутися-вдягнутися, набрати харчів на рік прожиття".

Черкаському скарбові виокремили місце у музеї історії запорізького козацтва. Експозиція буде постійнодіючою.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.