Спецпроект

У Львові відзначатимуть ювілей кам'яниці, побудованої на місці середньовічних укріплень

У Львові сьогодні урочисто відзначатимуть 100 років побудови будинку на вулиці Валовій, 11.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Львівської міської ради, з цієї нагоди відбудеться незвичний концерт - з балконів будинку-кам’яниці, а також частування львів‘ян і гостей міста солодощами і гарячим пивом.

Будинок на вулиці Валовій, 11 побудований у стилі неоготики, постав на місці розібраних застарілих будинків на замовлення власників ділянки - Берл і Сабіни Фінклерів за проектом Артура Шлеєна у 1910 році.

 

Своєрідною візитівкою кам’яниці є її архітектурний декор роботи скульптора Тадеуша Блотніцкого – середньовічні рицарі із щитами, на яких зображено герб Львова (ліворуч) та герб земель Галичини і Волині (праворуч)

ДОВІДКА: У різні часи в будинку на вулиці Валовій, 11 діяли торгові, фінансові установи та бюро. Серед довоєнних мешканців були капітан Адам Оттокар, дантист Генрик Аллерганд, доктор Валеріан Мадєвський, Ігнацій Райсс.

У будинку діяли приватні кабінети доктора Леопольда Алексанровича та Юзефа Фриша, адвокатське бюро Леона Райха, механічна майстерня "Континент" Юліана Ломаги, Акційний Галицький купецький банк.

У радянські часи – перукарня, а пізніше - один з найбільших комісійних магазинів Львова та ательє індпошиву "Лілея".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.