Спецпроект

У Львові облили фарбою пам'ятник Радянській армії (ФОТО)

Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними.

Невідомі облили червоною фарбою монумент Слави Радянської армії на вулиці Стрийській у Львові.

Як передає кореспондент агенції "Інтерфакс-Україна", Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними. За пам'ятником виявили банку з фарбою і пензлі.

Меморіал був відкритий в 1970 році під назвою "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил". Ансамбль складається з 30-метрового пілона, бронзової центральної групи і масивної гранітної стели з великими рельєфами з кованої міді.

Фото: Zaxid.net

На вертикальному пілоні - горельєфи, що втілюють основні види військ, центр ансамблю складає скульптурна група з алегоричних фігур радянського воїна і Батьківщини-матері.

Історія Радянської армії розкривається в 6-ти багатофігурних горельєфах, розташованих з обох боків стели: "Народження Червоної Армії", "Громадянська війна", "Визволення Західної України", "Рік 1941-й", "Велика Вітчизняна війна" і "Перемога".

 

Про інші випадки вандалізму в Україні за останній місяць можна дізнатися за тегом "вандалізм"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.