Спецпроект

На обелісках Невідомого солдата немає графи "національність" - Наливайченко до Путіна

Подібні заяви представників російської влади схожі на відновлення риторики Сталіна з її поділом на народи-переможці і народи-зрадники.

У Другій світовій війні перемогли прості солдати, ополченці, матері та діти війни незалежно від національності. Вони на лінії вогню, в тилу і на окупованих територіях великою кров'ю та потом вибороли перемогу над нацизмом.

Так голова політради "Нашої України" Валентин Наливайченко прокоментував заяву російського прем'єр-міністра Володимира Путіна про те, що саме за рахунок Російської Федерації ця війна виграна.

"Неморально порівнювати пролиту на війні кров та ділити солдат радянської армії за національністю. Суспільство не повинно піддаватися на такі провокації, навіть якщо їх озвучують політики найвищого рангу", - наголосив Наливайченко.

Він зауважив, що подібні заяви представників російської влади схожі на відновлення риторики Сталіна з її поділом на  народи-переможці і народи-зрадники.

Саме такі заяви і створюють сприятливий ідеологічний грунт для поширення  ксенофобії та міжнаціональних конфліктів, вибух яких сьогодні спостерігаємо в Москві.

"Історію ХХ століття не потрібно ідеологізувати в дусі сталінських часів. Навпаки, час дати можливість фаховим історикам різних країн вільно досліджувати минуле на підставі історичних документів", - відзначив голова політради партії.

Наливайченко закликав російську владу піти на зустріч науковцям та відкрити для історичних досліджень державні архіви Російської Федерації часів Другої світової війни:

"Це дозволить відкрити повнішу картину щодо відповідальних за початок цієї найбільшої в ХХ столітті війни, яка принесла смерть та страждання для мільйонів людей на усій земній кулі".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.