Спецпроект

Україну придумали австріяки, а українську на Галичину принесли комуністи - консул РФ у Львові

Генеральний консул РФ у Львові Євген Гузеєв вважає, що українську мову завезли на Західну Україну більшовики.

Про це він заявив 16 грудня, на зустрічі з представником учасників акції протесту проти "кавказького терору" у Росії, що відбулася перед будівлею консульської установи.

"Було дві руські школи у Львові. "Руські" вони називались, не "українські". Тому що в поляків не було української мови тут. Не було ні професорів українських - всі були або австріяки, або євреї, або німці, або поляки. Українців не було, і студентів не було українців - так, трошечки було", - сказав він.

"До 40-го, коли прийшла Червона армія, комуністи... Вони сказали: "Які ви русини? Ви - українці. Ви були русинами всі тут. Українську мову принесли більшовики сюди, зі Сходу України. Вони організували тут українські школи і назвали вашу російську мову українською мовою", - додав Генконсул.

На закид пікетувальника про те, що українська мова починає деградувати, Євген Гузєєв продовжив, "тому що ви не докладаєте зусиль до того, щоб її розвивати".

"Треба розвивати її, треба вкладати гроші, треба навчати дітей у школах, щоб вони розмовляли нормальною українською мовою - не суржиком галицьким, а нормальною українською мовою", - сказав Гузеєв.

Окрім того, як повідомляє сайт tsn.ua, Генеральний консул РФ у Львові висловив думку, що Україна була створена Австрією для того, аби відділити її від Росії.

"Тут була Русь - Галицька Русь, Червона Русь. Люди говорили по-руськи, тому що вони були русини. Проект "Україна" створили австріяки для вас, щоби відірвати вас від Росії, від Русі. Розділили нас", - зазначив він.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.