Спецпроект

Хорошковський: "Ми й далі розсекречуємо архіви, але вони цікавлять тільки 600 людей на рік"

Розсекречування архівів аж ніяк не є основним завданням СБУ, але робота над відкриттям архівних матеріалів по Голодомору і УПА не припинялася ані на день.

Про це голова СБУ Валерій Хорошковський повідомив в інтерв'ю "Сегодня".

"У поточному році було розсекречено більше 800 архівних справ, а це 1200 томів! - сказав Хорошковський. - Для того, щоб переконатися в цьому, кожен громадянин може прийти до нашого інформаційно-довідкового залу відкритого електронного архіву. Туди навіть пропуск не потрібний. Такі ж зали працюють в регіональних управліннях СБУ. Інша справа, що в 2010 році ці зали відвідало всього 600 осіб".

Голова СБУ висловив сумнів, що Служба безпеки України могла займатися фальфифікаціями документів про Голодомор на догоду попередній владі.

"Зазначу лише, що робота з відновлення історичної правди, безумовно, є важливою частиною діяльності Служби, - сказав Хорошковський. - Але аж ніяк не основний. У нас є багато інших нагальних завдань".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.